1 min read
Слушать(AI)Коропи
Співають коропи, і крають води леза,дахи, мов віка скринь, підносить вітер,і проповідь говорить окуням береза.
Це все недійсне, навіть неймовірне,цьому не вірте!
Та дійсне те, що бачив я уранцітам, де ріка коріння миє гаю,коли вітри, мов пристрасні коханці,до купелі дівчата роздягають.3 квітня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Автопортрет
Я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені” Я — закоханий в житті Привітання життя” З першої книжки
Наука
Навчися в теслів ремесла,навчись тесати слово Весна лірична відплила,теслярське літо знову Горю молитвою сокири,ношу із срібла строфи Летять слова в співучий вирійпід неба синім мохом
Привітання життя
І день і вік однаково минають Не задержатьнам хвилі Кожна мить знов родить другу мить,і перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа,час виростає й меж не має й нас німить Так на минулого й майбутнього раменахповішено, мов плахту...
Щастя
З усіх людей найбільше я щасливий,будую білий калиновий міст Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий Великої моєї філософіїтакий безглуздий зміст Не заплачу стражданню й горю мита,люблю риск, небезпеку й сум’яття
