1 мин
Слушать(AI)Вітер
Вітер, солоний вітер,що хмарить обрій,вітер, що пахне літом,п’янкий і добрий,вітер, що бризки пінинесе в обличчя,вітер, що з далечінідо моря кличе,вітер, що пестить тіло —гарячу бронзу,вітер — рибалка смілий,надморський бонза,вітер, чайок квилінняі шуму повен,вітер, немов весіннябурхлива повінь,вітер, що ніжно пеститьволосся в хустці,лине, мов перелесник,мені назустріч.1958
Марта Тарнавська
Українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США, Національної Спілки письменників України
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Ти не знаєш
Так до болю, до болю тужно,так безмежно, жагуче жаль,хоч і небо ясне-головокружне,і хоч дзвенить-співає зелена даль Бо не знаєш ти, що саме в цю митьвітер вістку нам приніс,що востаннє вже так серце тремтить,і більше не треба сліз Ти не ...
Memento
Складаєш задуми і планив скарбницю, на пізніш,так, як скупар — майбутнім п’яний —несе до банку гріш Давно готовий до дорогимандрівний виряд твій:ось жде біля пороганаплечник, повен мрій Рушай, покіль в душі весна є —вже сіті час простяг:...
Вівці у мряці
в перекладі Марти ТарнавськоїSylvia Sheep in fog (The hills step off into Горби відступають у білість Люди чи
Розмова з філософом по дорозі з Гантеру
Є Л Живеш у горах Обрій заступиливерхи високі і густі ліси
