«Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє»


Гріє сонечко!

Усміхається небо яснеє,

Дзвонить пісеньку жайвороночок,

Затонувши десь в

Кришталевого

Встань,

Встань, орачу!

Вже прогули вітри.

Проскрипів мороз, вже пройшла зима!

Любо дихає воздух леготом;

Мов у дівчини, що з сну будиться,

В груді радісно б’єсь

Молодая кров,

Так і грудь землі

Силов дивною, оживущою.

Встань, орачу, встань!

Сій в щасливий час золоте зерно!

З трепетом любві мати

Обійме його,

Кров’ю теплою накормить його,

Обережливо виростить його.

Гей, брати!

В кого серце чистеє,

Руки сильнії, думка чесная,

Прокидайтеся!

Встаньте, слухайте

Поклику весни!

Сійте в головах думи вольнії,

В серцях жадобу братолюбія,

В грудях сміливість до

Бою за добро, щастя й волю всіх!

Сійте!

На пухку, на живу

Впадуть сімена думки вашої!28 марта 1880

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Мы используем cookies, чтобы вам было проще и удобнее пользоваться нашим сервисом. Узнать больше.