«Дивувалась зима»

Дивувалась

Чом се тають сніги,

Чом леди присли

На широкій ріці?

Дивувалась зима:

Чом так слабне вона,

Де той легіт бересь,

Що теплом пронима?

Дивувалась зима:

Як се скріпла

Наливаєсь теплом,

Оживає щодня?

Дивувалась зима:

Як посміли над

Проклюнутись

Запахущі, дрібні?

І дунула на

Вітром з уст ледяних,

І пластом

Сніг метати на них.

Похилились квітки,

Посумніли, замклись;

Шура-буря пройшла

Вони знов піднялись.

І найдужче над

Дивувалась зима,

Що на цвіт той

В неї сили нема.27 марта 1880