1 min read
Слушать

Пісня вічної дороги

Чингізові

Літній день починається щебетом.

Тануть в білім серпанку горби.

Щоб у мандрах далеких не щезнути,

Виріж костур собі із верби.

І коли просвистить під

Та безжальна остання коса,

Ти над світом зведешся

І вростеш в молоді небеса.

Гожі зорі тобі з

Заплітатимуть в листя свій спів.

Будуть птиці до тебе у

Прилітати із рідних степів.

І, згадавши у видиві

Стріхи рідної сивий комиш,

Ти поклонишся отчому

І хорально в світи просурмиш.

І, в шуканнях долаючи простір,

В холодку твоїм витерши піт,

Хтось із тебе вже виріже

І піде в нерозгаданий світ.

Хай горить йому в дальній

Неповторна зоря голуба.

Хай над ним при останнім

Окрай шляху зведеться верба.

Хай всміхнеться душі його

Те, що нам не давалось

А дорога снується за

І зникає за третім горбом.

0
0
13
Give Award

Мозолевський Борис

Стихи Мозолевського Бориса. (4 февраля 1936 — 13 сентября 1993) — советский и украинский археолог и литератор, кандидат исторических наук. Автор…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Бодхисатва
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+