1 min read
Слушать(AI)Пісня про життя
Заспіваю твоє ім’я,
Твоє тихе ім’я вишневе,
Де між хмарами
Свою ніжну дорогу небо.
Де горить під зорею
І говорить гроза з грозою,
Переманює —
Хвиля хвилю попід горою.
Заспіваю твою
У великій твоїй дорозі,
В тій дорозі, де й я
В кароокій рясній тривозі,
Де цілує росу роса,
Де дніпрова світанна
І на ластівці не
Молодий вечоровий промінь.
Заспіваю ті імена,
Що любили і люблять,
Бо вишнева твоя
Біля серця мого і люду.
Заспіваю тобі
Твоїм словом — від тебе
Там, де час голубінь пряде,
Дорогу тебе заспіваю.1976
Вінграновський Микола
Стихи Вінграновського Миколы. 1936—2004. Советский и украинский писатель-шестидесятник, кинорежиссёр, актёр, сценарист и поэт. Заслуженный деяте
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Синє
Червоні ружі синьою В саду учителя я поливав Тремтіли мушки чорні наді мною, Благеньку хмару вітер колисав
Величальна колискова
Ще імені твого не знають солов’ї, Ще імені твого не чули квіти, І літо, і сніги, і літечка Тобі не поспішають прилетіти
“Серпень ліг під кущем смородини”
Серпень ліг під кущем смородини, Шепотів: дозрівай, будь ласка, З неї вийшла на берег З голубими зубами Настка
Оксана
І спродалась, й скупилась, та й додому, Окрай дороги стежкою А на обличчі Цвітуть два маки тихомолоді