1 мин
Слушать(AI)Калина
Калина похилилась вниз,мов ягода росте червоне слово.
Весні окриленій молись,карбуй на камні пісню калинову!
Та промінь сонця, мов стріла,проколе слово і проріже камінь,і лиш калина, як цвіла,цвіте щороку листям і піснями.9 березня 1935
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Тюльпани
Червоне золото тюльпанівна сірім сонці — танці з ликаі механічний сад мелодій,де в чорних дисках спить музика Металу в’язень — людський голосзасуджений в кружок порожній,і світу в’язень — людське серцецього збагнути неспроможне Крізь сір...
Подвійний концерт
Коробка радієва й квіття Крізь чорну скриньку йде музика і душі квітів світлом світять,що з нього ясність б’є велика Дрібненька флора звуків, човенмелодій на морях етеруі світла з квітів вечір повензмінив кімнату в чар – печеру
Підсвідомість
Понад похмуре, чорномуре бердопідносив замок кам’яний свій жест В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл;в льохах тримав рабів своїх він твердо Навколо замка виросли крокос,повій з-під листя вій глядів на жердь Щораз то більш впадал...
Колодійство
Вже сонця колесо збиває стельмах,ще обруча — до осі полум’яної Цим возом їхатиме завтра Зельман,ключар і староста гульби весняної Відносить стельмах сонце ковалеві:— Обруч найбагряніший викуй, майстре мій,щоб сонце жевріло ясніш від грив...
