1 мин
Слушать(AI)Казочка про трьох велетнів
У чистім полі, в полі на роздоллі,де колосочки проти сонця жмуряться,
Вернигора,
Вернивода й Вернидуб —три велетні —зібралися та й журяться.— Ми велетні, ми велетні, ми велетні.
Ми телепні, ми телепні, ми телепні!
І сила ж є, і серце не мізерне,і сто віків ні вмерти, ні заснути, —все вернем, вернем, вернем, вернем!
А вже пора було й перевернути.
Ліна Костенко
Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Дія 1
І Джованфранческо Рустичі Двоє Брат
Тунгуський бог
Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева Я ж вороною пір’їнкою вуса тобі малював Я ж тобі, боже, повісив буси до самого черева
Розділ VII Дідова Балка
Розділ IIЗима старенькі стріхи залатала Сніги рожево міняться в полях На всі ворота замкнена Полтавакозацьку чату вислала на шлях
Очима ти сказав мені люблю
Очима ти сказав мені: люблю Душа складала свій тяжкий екзамен Мов тихий дзвін гірського кришталю,несказане лишилось несказанним Життя ішло, минуло той перон
