1 min read
Слушать(AI)Очима ти сказав мені люблю
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.
Ліна Костенко
Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ой ні ще рано думати про все
Ой ні, ще рано думати про все Багато справ ще у моєї долі Коли мене снігами занесе,тоді вже часу матиму доволі А поки що — ні просвітку, ні дня
Я хочу на озеро Світязь
Я хочу на озеро Світязь,в туман таємничних лісів Воно мені виникло звідкись,у нього сто сот голосів Воно мені світить і світить,таке воно в світі одне — Я Світязь, я Світязь, я Світязь
Дія 1
І Джованфранческо Рустичі Двоє Брат
Лист
На одному з малих полустанків я чекаю поїздазранку Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене незнайшли цікаві Протяг має в’їдливий присмак паровозногосизого диму, і стоїть неумитий присмерк за розхитаними дверима Десь там брязкіт і скр...
