Школа

Сумно стоїть наша школа,

Віти верба похилила.

Треба прощатися з нею,

Хоч і іти нам несила.

Ключ журавлиний у небі

Ми тим ключем і полинем

Всі вже покинем домівки

І полетимо у вирій.

Мамі і батьку вклонюся,

Що хвилювались всі ночі

Нас виглядали зі школи,

Ваші ласкавії очі.

Руки тепло дарували,

Навіть в лихую годину

Ви нас усіх пригортали,

Як ту маленьку дитину.

Вже підросли ми так швидко,

стежка свій шлях прокладає

Ми вже дорослі лелеки -

нас ще багато чекає.

Мудрість учителя знову,

Буде тепер межи нами

і теплоту, що лишали

В наших серцях ви роками.

Край і калину з вербою

будем завжди пам'ятати

І повертати додому

знову до рідної хати.