Мамина вишня


Мамина вишня в саду проростала,

Догляд і радість завжди вона мала.

Хоч і не чула від діток ні слова:

Вдячного "дякую", люба та мова.

Вишні щорічно родили у неї -

Гарні, червоні і темно-вишневі.

Користі людям принесла багато,

та повсякчас сумувала щось мати.

Мамина вишня усе відчувала,

Ніби із ненькою цілим та стала.

Кожна тривога і кожна образа -

все хвилювало обох і одразу.

В неньки за діток серденько боліло,

в вишні всередині все аж горіло.

Часом буває скрикує мати -

вишня гілки починає ламати.

Старість до неньки в вікно заглядає,

вишня потроху в саду вже всихає.

Ось відцвіло все життя у матусі

корінь у вишні усох та погнувся.

Так швидкоплинно життя відцвітає

неньки нема та і вишні немає.

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий