May soul is dark
Я знов самотній і проклятий, —схилився тяжко до вікна:на мурах, ніби на розп’яттях,ворони виють в небеса.їх чую крики ізнадворуу серці зрадженім
Куди, куди втічу від горя,від тих зловісних голосів?..
Упала буря із-за боруна місто пилом і піском,змела на вітер птицю чорну,неначе пір’я під погром,та й кинула мені зоколамалу стеблину пирію,щоб завихрити з нею вгоруі думу змучену мою!
Мене ти, думо, залишила,як невтишиме в сповитку,перед парадними дверимаридать без відгласу на брук,аж доки пси криві почуютьі не потягнуть у рови,де мої сестри з сіл ночують,що ласку, юність продали, —і у помиях там і сміттіпокинуть кості мої
Ніколи верби верховіттямз полів не прийдуть їм шуміть.
Я знов самотній і проклятий —схилився тяжко до вікна:на мурах, ніби на розп’яттях,з пилами буря умира.
Осьмачка Тодось
Другие работы автора
Під Київ старий
Під Київ старий незглибимая Прийшла непомітно степами І тисячі в воду запалених Поділ перекинув стовпами
Немає
Я уникав кохання та приязнізавжди і на землі, і на річках,неначе спільної кімнати в лазні,де тільки ґудзики на сорочкахі всім і кожному ще не відоміі ніби грають ролю таємниць,що не даються сумніву, ні втомі,неначе в червні щебетання птиць І ...
Марево Есхілового орла
Із Батьківщини рідної втікач,ще й еміґрант між втікачами,якому радощі чужі, і плач,і шепотіння серць ночами…з теплом тієї пісні на вустах,яку веде із мрії тугапо чужинецьких селах та містаху вічне царство духа, Я йшов… Шукав серед баварських ...
Пісня
Кинув чумак село рідне,щоб шукати долі інде В сірій свиті, йде не хуткоще й з верби пригубив дудку Гей, гей, путь-дорога далека Ой де обрій з небом злився,туди й чумак похилився,бо аж там, аж там дівчина,мандрівки його причина