2 min read
Слушать

Під Київ старий

Під Київ старий незглибимая

Прийшла непомітно степами

І тисячі в воду запалених

Поділ перекинув стовпами.

І знизу безодня й безодня

Із синього холоду

Жене над водою вогні в

І жаб’ячим криком скрегоче.

Стихія небесна, стихія

Злилися в гармонію

Та місця між ними мені вже

Так само, як в людському

Шукаю вночі я, шукаю і

У місті великому серця,

Але обіймаю над кручею пень,

Коли дві безодні зіллється;

Мов дурень тоді я радію в

І очі на схід повертаю:

Чи в сонце не впали, як тіні слабі,

Холодні безодні без

Дівчата зичливі чи навіть відьми,

Благаю хоч крихітку — серця,

Аби не зустріти на сході пітьми,

Коли дві безодні зіллється;

Аби моє змучене горем

Взяло собі землю, і небо,

І зорі, й вогні, і жабине

Із рік та озерного степу!..

0
0
197
Give Award

Осьмачка Тодось

Феодосий (Тодось) Степанович Осьмачка (укр. Теодосій (Тодось) Степанович Осьмачка; 1895—1962) — украинский прозаик, поэт, переводчик. Автор стих…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+