Під Київ старий
Під Київ старий незглибимая
Прийшла непомітно степами
І тисячі в воду запалених
Поділ перекинув стовпами.
І знизу безодня й безодня
Із синього холоду
Жене над водою вогні в
І жаб’ячим криком скрегоче.
Стихія небесна, стихія
Злилися в гармонію
Та місця між ними мені вже
Так само, як в людському
Шукаю вночі я, шукаю і
У місті великому серця,
Але обіймаю над кручею пень,
Коли дві безодні зіллється;
Мов дурень тоді я радію в
І очі на схід повертаю:
Чи в сонце не впали, як тіні слабі,
Холодні безодні без
Дівчата зичливі чи навіть відьми,
Благаю хоч крихітку — серця,
Аби не зустріти на сході пітьми,
Коли дві безодні зіллється;
Аби моє змучене горем
Взяло собі землю, і небо,
І зорі, й вогні, і жабине
Із рік та озерного степу!..
Осьмачка Тодось
Other author posts
Незмінність
Прозорого серця висока погодасьогодні пустила над світом плиститонесенькі хмари, відбивши їх в водахбаварських озер, мов з латаття листи Налиті живицею сосни рожевімалої гіллячки не рушать ніде,бо тиша у лоно щасливому дневівід Альпів далеких...
Семен Палій
Пише, пише та гетьман Мазепа Та й до Палія листи… Народна Здоров, здоров, Палію Семене, Прибувай до мене,
Сум
Ой упали сніги на баварські бори,аж гілляки схилилися вниз,і над яром присипані пні без коримовчазними горбами здулись І лежить рівним шаром забілена біль,витикаючи довгі дубці;і ворони мовчать, мов примерзлий кукільна німіших сучках від мерц...
Марево Есхілового орла
Із Батьківщини рідної втікач,ще й еміґрант між втікачами,якому радощі чужі, і плач,і шепотіння серць ночами…з теплом тієї пісні на вустах,яку веде із мрії тугапо чужинецьких селах та містаху вічне царство духа, Я йшов… Шукав серед баварських ...