1 min read
Слушать(AI)1 Причастя
Алупка молиться Ай Петрізеленими обелісками кипарисів.
Мавританські вежі палацуростуть у небо, мов ґотика.
Ливанський кедр підносить чашу суплікаційу жертву сонцю.
Причащаюся.
В Ялті, 3 липня 1974
Марта Тарнавська
Українська поетеса, літературознавець, критик, перекладачка, бібліограф, член ОУП «Слово», УВАН у США, Національної Спілки письменників України
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ліхтарі
Десь далеко є край,де немає турбот,де, мов квіти, ростуть доброта і любов Але шлях у цей райкрізь страхіття темнот,що їх досі ніхто не зборов Променій, не згасай, моя зірко ясна,проведи мене в край, де царює весна Не зупинять менете...
Чорний кіт
Чорний кіт перебіг дорогу Не Бодлерівський кіт, що в зелених очахтримає космічну тайну,не улесливий котик у пошуках пестощів тіла —чорний дикий кіт плигнув на дорогуіз хащів підсвідомості:він лякає і кличе в безодню,мов пророцтво народного за...
Кожна зустріч — прощання
Не плачте, діти Розкажіть про себе Як моя внучка З ким вона тепер
Фонтан
Фонтан — чи пам’ятаєш ти фонтан,що розсипав п’янкий дурмані шуму океан Цей день — чи пам’ятаєш ти цей день:душа дзвеніла від пісень —це був прекрасний день Так, наче промінь заблис,у тьмі самоти блиснула ти,так, як ряхтить падолист —щоб ...
