Сонце низенько вечір близенько
Сонце низенько, вечір близенько,
Іди до мене, моє серденько!
Ой вийди, вийди, та не барися,
Моє серденько, розвеселися.
Ой вийди, вийди, серденько,
Галю,
Серденько, рибонько, дорогий кришталю!
Ой вийди, вийди, не бійсь морозу,
Я твої ніженьки в шапочку вложу.
Через річеньку, через
Подай рученьку, моє золото!
Через річеньку, через
Подай рученьку, подай другую!
Ой біда, біда, що я не вдався,
Брів через річеньку, та не вмивався.
Ой завернуся та умиюся,
На свою милую хоч подивлюся.
Ой, не вертайся, та не вмивайся,
Ти ж мені, серденько, й так сподобався.
Ой там криниця під перелазом
Вмиємось, серденько, обоє разом.
Моя хустина шовками шита
Утремось, серденько, хоч буду бита.
Битиме мати, знатиму, за що:
За тебе, серденько, не за ледащо!” (2)
Іван Котляревський
Other author posts
Віють вітри віють буйні
Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться О, як моє болить серце, А сльози не ллються
Енеїда Частина друга
Частина Еней, попливши синім морем, На Карфагену оглядавсь; Боровсь з своїм, сердега, горем,
Ой я дівчина полтавка
Ой я дівчина полтавка, А зовуть мене Наталка Дівка проста, некрасива, З добрим серцем, неспесива
Енеїда Частина п’ята
Частина Біда не по дерев’ях ходить, І хто ж її не скуштовав Біда біду, говорять, родить,