На клаптику паперурука напише словокоротке:прощай.
Хоч тьмяні очі знову, зновуобіцяють солодкийодчай.
На клаптику паперурука напише тремтячи,що тісно двом серцямна світіширокому.
1 min read
СлушатьЛист
0
0
12
Give Award
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Other author posts
Руно
Поїдемо удвоє по закляте руно З долоні вітру, що прощався з нами, грудкапогаслої зорі упала, мов дарунок Вперед Сім миль кохання і остання — смутку…
Натхнення
Такий бува момент, що в серці полумінь пече,напруга почуваннів межі розрива,злітають блискавки з осяяних очей,та іскрами думок палає голова Немов льоди душі твоєї попливли бувиш,підносять слова щиріш і правдивіш,мов квіт зарання, відімкнеться...…
Вербель
Ось бубон ранку — кругле сонцедо маршу будить вояків Лопочуть верблі по казармах,весна тріпочеться, мов спів,весна тріпочеться, мов птах,у клітці сірих коридорів,і день накреслює свій шляхна мапі неба Гаснуть зорі,мов очі втомлених кохан...…
Калина
Калина похилилась вниз,мов ягода росте червоне слово Весні окриленій молись,карбуй на камні пісню калинову Та промінь сонця, мов стріла,проколе слово і проріже камінь,і лиш калина, як цвіла,цвіте щороку листям і піснями 9 березня 1935…
Comments
You need to be signed in to write comments
