1 min read
Слушать

Система виміру

Прикметливий, ласкавий, обдарованийтвій погляд вабив, свіжоустий співнаповнений був світлом негріховнимі линув голос, звільнений від слів.

О посестро, скитальнице боляща,не розминулись ми, а розійшлись,там був гайок, а ми гадали — хаща,в якому всі стежки

Заблукані, ошукані, безсилі,самі себе гукали ми тоді,і падали відлунки однокрилі,як пелюстки, на трави молоді.

Ми були поруч — ніби дві долоні,лиш звуком відокремлені на мить,та гаснув звук і зменшувався пломінь,аби вуста розірвані стулить.

І розчинились: кров зімкнула коло,продовжилась дводільна наша плотьі простором, і погуком схололим,і словом збучнявілим, наче брость.

У нутрах крові, в насінині родунам відкривалась істина одна,що відстанню від заходу до сходувимірюється часу глибина.***

0
0
15
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Мольба моя к тебе
«И вырвал грешный мой язык!»
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+