1 min read
Слушать(AI)Фіялки
Фіялки й телефонна трубказаворожливим сяйвом кличе,і місяць, мов червона губка,змиває попіл дня з обличчя.
Слимак з ебену, темна мушляі вухо ночі — лійка чорна,і пахощі духмяні душать,мов пальці на кларнеті горла.
З очей фіялок смутком кришиші пригортаєш, сестро рання!
Простягнуті долоні тишінад нашим вічним проминанням.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Зельман
Закрутився світ безкраїй,зелень на землі й на небі Ой, дівчатам заплітаютьу волосся сонця гребінь День зелений, день хрещатий,герці радісних лошат В пісні важко передатите, чим крилиться душа
Давній мотив
Там хата білена, й осніжені каштани,і місяць, наче сторож, ходить коло хати Це не сторінка з давнього роману,це спомин хлопця, що не вмів кохати Мов дві гілки ліщини, розійшлись дороги,і вечір сині тіні кидає на воду Окремо в бурях ...
Схрещення
Об хмару хмара, мов об дошку дошка,ударить глухо, й небо затріщить З лопати хмари сиплються дощі,немов пісок дзвінкий В зелену ложкулистка бере калина дощ, мов юшку,і п’є, і п’є, мов струмінь щастя жданий,мов бризки сім’я, мов росу цілющ...
До гордої рослини цебто до самого себе
Широкоплечі пні Черва і червень З погаслих зір срібляве порохнообсипує дубове листя Днопідземних рік
