1 мин
Слушать

До гордої рослини цебто до самого себе

Широкоплечі пні.

Черва і червень.

З погаслих зір срібляве порохнообсипує дубове листя.

Днопідземних рік.

Тремтять рослинні первні.

Хмарин хустина на обличчі неба.

Співає сонно гімн гниття черва.

Заранній лук мов сонячна брова.

Проміння кусні — світло тонкостебле.

Зелена башта — дуб стрільчастоверхий,підвівшися із ночі чорних нар,виполює черву й гниття пожарзливає свіжим соком — бог упертий.

Мов мідь живу, наснажує рослиниелектрика зеленої землі,але і ти — рослина горда, щоспіваєш це, не знаючи пощо,колись, мов пень, подолана від тлі,покотишся землі на груди сині.1 квітня 1936

0
0
18
Подарок

Антонич Богдан-Ігор

Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Другие работы автора
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.