1 min read
Слушать(AI)Давній мотив
Там хата білена, й осніжені каштани,і місяць, наче сторож, ходить коло хати.
Це не сторінка з давнього роману,це спомин хлопця, що не вмів кохати.
Мов дві гілки ліщини, розійшлись дороги,і вечір сині тіні кидає на воду.
Окремо в бурях пристрасті й знемогип’ємо життя печальну насолоду.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Клени
Схилились два самітні клени,читаючи весни буквар,і знов молюсь землі зеленійзелений сам, немов трава Оброслий мохом лис ученийпоетику для кленів склав Співає день, співають клени,лопоче сонячна стріла
Подвійний концерт
Коробка радієва й квіття Крізь чорну скриньку йде музика і душі квітів світлом світять,що з нього ясність б’є велика Дрібненька флора звуків, човенмелодій на морях етеруі світла з квітів вечір повензмінив кімнату в чар – печеру
До весни
Весно — слов’янко синьоока,тобі мої пісні складаю Вода шумить у сто потоках,що з дна сріблистим мохом сяють Направо льон і льон наліво,дібровою весілля їде Скрипки окрилюються співом,і дзвонять тарілки із міді
Дума про плакати
Рядами, рядами, рядами, Довгими смугами, над кам’яними Висимо, Лежимо,
