Там хата білена, й осніжені каштани,і місяць, наче сторож, ходить коло хати.
Це не сторінка з давнього роману,це спомин хлопця, що не вмів кохати.
Мов дві гілки ліщини, розійшлись дороги,і вечір сині тіні кидає на воду.
Окремо в бурях пристрасті й знемогип’ємо життя печальну насолоду.
