1 min read
Слушать(AI)Зельман
Закрутився світ безкраїй,зелень на землі й на небі.
Ой, дівчатам заплітаютьу волосся сонця гребінь.
День зелений, день хрещатий,герці радісних лошат.
В пісні важко передатите, чим крилиться душа.
Їде Зельман білим возом,тропарями дзвонить ранок.
Ой, скажи, весільна лозо,чому в серці хмільно й п’яно.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Щастя
З усіх людей найбільше я щасливий,будую білий калиновий міст Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий Великої моєї філософіїтакий безглуздий зміст Не заплачу стражданню й горю мита,люблю риск, небезпеку й сум’яття
Поема про вітрини
Скляні очі кам’яниць,над ними чола балконів,рійний, стрійний танецьсвітла красок, тонів О місто, місто, місто –гігантний заліза та бетону тин О місто, місто, місто –задимлене в неба блакить алмазними зіницями вітрин Очі скляні кам’я...
Вітер століть
І вітер віє від століть,крилатий, вільний і неспинний,і вчить свободи, туги вчитьза чимсь незнаним і нестримним І повторяє нам прибитиму зривах страчених намарне,що вже ніяк життя спинитиі що життя це не казарма 13 березня 1935
Теслів син
Дубова скриня, в скрині пісня і сокира Сокирою хвалив щодня твій батько бога Твій дід теж тесля був Стоять церкви чотири,що ними завершив своє життя убоге
