Пісня “Не дивуйтесь добрі люди”

Не дивуйтесь, добрі люди,

Добрі люди, ви, сусіди,

Що задумуюсь між вами,

Що журюся я завсігди.

Літа мої

Що ж по тому?

Що ж по тому,

Як без щастя, як без

Жити в світі молодому?

Моє щастя за горами,

Може, другим помагає.

Моя доля враз з

В синє море упливає.

Життя моє!

Життя моє!

Ти — покошеная нива.

Не зосталась, не

Жадна квіточка щаслива.

Серце сохне, серце чахне,

Душа рада в холодочок;

Но де гляну, подивлюся

Тільки камінь та пісочок.

Серце сохне, серце чахне,

Як в полі билина тая,

Поки його не

Де могила сировая.

І пригорне могилонька!..

Хто ж рідненький там заплаче?

Хіба ворон чорнокрилий,

Пролітаючи, закряче!..

І пригорне могилонька!..

Хто ж за мене спогадає?

Як подумаю за сеє,

З жалю серце

Не дивуйтесь же ви, люди,

Не дивуйтесь ви, сусіди,

Що задумуюсь між вами,

Що журюся я завсігди!29 червня 1854 року.