1 мин
Слушать(AI)Ніч
Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі,ляга на серце ржа думок.
На стінах тіні в’яжуть круглі петлів чудний і нерозплутаний клубок.
Мов чорний кіт, сів череватий чайник,годинник, наче джміль, гуде.
Яка ж солодка ця принада тайнита слово, що, мов з каменю, тверде!
Бляшане небо, олив’яний місяцьі ночі попелястий дим.
Невже ж нема на цьому світі місцяпоривам нездійсненним та палким?
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Світанок
Сплигнула ніч з шумких дерев,втікаючи понад дахами Замаяв голуб і дерекрильми хмарин іржаві плями Мов дзенькіт товчених склянок,ясна музика підпливає Світанку куриться вино,і небо в синяві безкрає
Буря
Надходить буря Сиві вільхив тривозі туляться до себе Щоб відідхнути, просить пільги,хоч на хвилину, в багрі небо Мов стовп, піднявся вихор тричі,і сяють блискавки, аж макичервоні сплющують зіниціі клоняться хорунжим ляку
Привітання життя
І день і вік однаково минають Не задержатьнам хвилі Кожна мить знов родить другу мить,і перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа,час виростає й меж не має й нас німить Так на минулого й майбутнього раменахповішено, мов плахту...
Розмова з листком
Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар
