1 мин
Слушать(AI)Коляда
Тешуть теслі з срібла сани,стелиться сніжиста путь.
На тих санях в синь
Дитя боже повезуть.
Тешуть теслі з срібла сани,сняться веснянії сни.
На тих санях Ясна Пані,очі наче у сарни.
Ходить сонце у крисані,спить слов’янськеє Дитя.
Їдуть сани, плаче Пані,снігом стелиться життя.
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Гвоздики
Зелені сутінки Гвоздики —посли весни П’яній до краю Який цей світ знов став великий
Молитва
Навчіть мене, рослини, зросту,буяння, і кипіння, й хмелю Прасловом, наче зерном простим,хай вцілю в суть, мов птаха трелем Навчить мене, рослини, тиші,щоб став сильний, мов дужі ріки,коли до сну їх приколишелуна неземної музики Навч...
Ніч в місті
Ніч сідає на рогах вулицьі тулить сірі кудли в цемент стіна часу гінплутаючись в сітях дротівпо цинках бляхз даху на дахз цвяху на цвяхкотитьсяі коле свої груди о колючки громозводівкотиться і колечас-перекотиполемісяць розп’ятий на антенах і руди...
Назустріч
Росте хлоп’я, мов кущ малини,підкови на шляхах дзвенять Ось ластівки в книжках пташинихзаписують початок дня Запрягши сонце до теліги,назустріч виїду весні Окриленим, хрещатим снігомспівають в квітні юні дні
