1 мин
Слушать(AI)Молитва
Навчіть мене, рослини, зросту,буяння, і кипіння, й хмелю.
Прасловом, наче зерном простим,хай вцілю в суть, мов птаха трелем.
Навчить мене, рослини, тиші,щоб став сильний, мов дужі ріки,коли до сну їх приколишелуна неземної музики.
Навчить мене, рослини, щастя,навчіть без скарги умирати!
Сприймаю сонце, мов причастя,хмільним молінням і стрільчатим.
Хай сонце — прабог всіх релігій —золотопере й життєсійне,благословить мій дім крилатий.
Накреслю взір його неземний,святий, арійський знак таємний,накреслю я його на хатіі буду спати вже спокійний.14 березня 1936
Антонич Богдан-Ігор
Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Розмова з листком
Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар
Весільна
Для Послухай: б’є весільний бубоні клени клоняться, мов пави В твоє волосся, моя люба,заплівся місяць кучерявий Чому пригасла скрипка трохи,чому тремтить твоя долоня
Шевченко
Не пишний монумент із мармуру Ти залишив по собі,коли туди відходив, звідкіля немає вороття За бронзу й мідь тривкіше слово — і як завжди сонце сходитьі не цвітуть свічок лілеї молитвами забуття Не тихне сторож вишні — соловейко в місяця...
Дві глави з літургії кохання
1Твій усміх має спокій квіту,бо суть тобі дана й відкрита:цвісти й горіти, в пустку світуз красою йти, щоб краще жити Щоб жити краще, ширше, вище О, більше світла Більше сонця