“За гай ступило сонце і пішло”

За гай ступило сонце, і пішло,

І далину покликало з

В туман пірнає росяне

І повивається прозорою габою.

В садах вечері: борщ або

На крилах яблунь стомлені зірниці,

І хтось питає тихо: земле, спиш?

Уже спочила?

Дай води з криниці!

І хтось питає, довго не

Земля ж спочила тихо просто неба,

Сплять горобці, і гори, і

О люде, люде!

Нащо тобі

В цю мирну мить турботити її,

Свою натомлену, хорошу свою землю?

Нехай би снами мовкнули

І плив туман пшеницею за греблю.

А в тиші хтось питав: про що

Рясним садком, схилившись в чорнобривці?.

Та хтось питає тихо: земле, спиш?

Уже спочила?

Дай води з криниці!1959