Схрещення
Об хмару хмара, мов об дошку дошка,ударить глухо, й небо затріщить.
З лопати хмари сиплються дощі,немов пісок дзвінкий.
В зелену ложкулистка бере калина дощ, мов юшку,і п’є, і п’є, мов струмінь щастя жданий,мов бризки сім’я, мов росу цілющу,відкривши ягід гроно полум’яне,як віяло червонопере гроно,аж рветься дощ, як втятий посторонок,і вітер звільнений вирує колом.
До чорних уст припавши спрагло,мов палиця, у смерч скрутився й колеобличчя наші, наче розкіш нагла.
Вузли долонь — у ритміці коханняключі музичні, й ти — ляклива ланя.
Не в біблії, не на троянднім ложі,пий бурю плідну і цілющу.
Може,землі замало навіть для кохання,хіба зрівнятись з бурею всією!
Гей, відходить буря, проспівавши лунко,лиш грім із громом, мов змія з змією,ще раз сплелись в останнім поцілунку.
Не знаючи, віддаш себе всією.
Так що ж,ні, не ламай долонь, ні рож.16 травня 1936
Антонич Богдан-Ігор
Other author posts
Дім за зорею
Струмує гімн рослин, що кличуть про нестримність зросту,і серцю, мов по сьомій чарці, невисловно п’янко Від’їду вже Тут був я тільки принагідним гостем До інших зір молитимусь і інших ждати ранків
Кличу
Ці слова схвильовані,ці слова неспокійні, грізні Їддю часу опльовані,наче коні бичованібатогами, злітають пісні Це тобі я складаю дань слів,динаміко суворих днів Хоч в саду понад сливоюромантичної пташки нема,мов добою щасливою,своє...
Запрошення
Вже спалюється день на вугіль ночі,росою вечір трави з попелу полоще,і ляк, мов свердел, твоє серце точіть,і місяць тіні згублені полошить Самітний друже, мов у ночі пояс,ти в таємничість світу оповитий В цей вечір весняний ходи зо мноюв...
Елегія про ключі від кохання
1Зелений лист, крилатий ключ,і веретено і обруч,і знов сп’яняє, як сп’яняла,похмільна юності кабала Палати знов і знову мерзти,кохати знов і знов п’яніти На пальці елегійний перстень,на серці елегійний квітень Містечко в сяйві ночі ...
