2 мин
Слушать

Дім за зорею

Струмує гімн рослин, що кличуть про нестримність зросту,і серцю, мов по сьомій чарці, невисловно п’янко.

Від’їду вже.

Тут був я тільки принагідним гостем.

До інших зір молитимусь і інших ждати ранків.

Набрезклі пуп’янки бубнявіють в клеїстій піні,як зорі до рослин, зустрівшись в поцілунку, липнуть,і крізь лійки фіялок ніч фільтрує чар весінній,аж пригорщами пахощів у чаші квіття сипне.

Зелена ніч рослин душна екстазою знемоги,у скорчах розкоші кущі, коріння й пальці й листянасіння вибухає, й місяць коле землю рогом,аж згасне днем закритий, що, мов змій, за ним іскриться.

Коріння в черепах мерців сукате й соковите,життя встромляє свердли гудзуваті в кубла смерті,і дуб прискакує до дуба — два боги сердиті,ударивши з розгоном в пні, сплітаються уперті.

Вирують кола світляні — невломні мотовила,ось благовіщення світанку — й сонце ніч розмеле.

Пий сьому чарку радощів!

Хай серцю хміль і крила!

Поезії кипучої і мудрої, мов зелень!

Живу коротку мить.

Чи довше житиму, не знаю,тож вчусь в рослин сп’яніння, зросту і буяння соків.

Мабуть, мій дім не тут.

Мабуть, аж за зорею.

Покия тут, інстинктом чую це: співаю — тож існую.

Під шкаралущею землі булькочуть рвійні води,крайнебо в млах фіялкових за ранком, мов за муром.

Від’їду вже з долонями на лірі сонця сходу,співаючи хвалу надлюдським і рослинним бурям.7 березня 1936

0
0
21
Подарок

Антонич Богдан-Ігор

Антонич Богдан-Ігор. (5 октября 1909 — 6 июля 1937) — украинский поэт, прозаик, переводчик, литературовед. Автор стихов: Голос моря (з Ярослава …
Другие работы автора
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.