1 min read
Слушать

“Останній журавлиний крик”

Останній журавлиний крик,

Останнє золото берези.

Їдкий туман в кістки проник,

Мов заборонок хижі леза.

За лазнею рясний

Сприймаю, мов живу принаду.

І жуючи важкий глевтяк,

Вертаюсь думкою в блокаду.

Навіщо,

Господи,

Мене у людопаді тому?..

І на захарканий

Несу гірку дідівську втому.

Та впавши між пітних речей,

Знесилений, у мить

Незриму для лихих

Господню руку помічаю.

Щось чисте з вітром

Осяє душу в знак

То сном пророчим, то

Обличчям Неньки — з того світу.

Вона понад моїм

Нависне зоряною тінню

І знову я зроблюсь дитям,

І знову вчитимусь терпінню.

А голос

Втішає сина-оборонця;— Перетерпи, переживи

Я жду тебе по той бік Сонця..

Мордовія

0
0
140
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+