1 min read
Слушать(AI)Не дивися так привітно
Не дивися так
Стигнуть зорі, як пшениця:
Буду я журиться.
Не милуй мене шовково,
Ясно-соколово.
На схід сонця квітнуть рожі:
Будуть дні погожі.
На схід сонця грають грози
Будуть знову сльози!
Встала мати, встали й татко:
Де ластовенятко?
А я тут, в саду, на лавці,
Де
Що скажу їм? — все помітно:
Яблуневоцвітно.1918
Павло Тичина
Па́вел Григо́рьевич Тычи́на (рус. дореф. Павелъ Григорьевичъ Тычининъ; укр. Павло Григорович Тичина; 1891[2]—1967) — украинский советский поэт и
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Хтось гладив ниви все гладив ниви
Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи Нехай не сохнуть злотисті гриви
Арфами арфами
Арфами, арфами —золотими, голосними обізвалися гаї,самодзвонними:йде весназапашна,квітами-перламизакосичена Думами, думами —наче море кораблями, переповнилась блакитьніжнотонними:буде бійвогневий Сміх буде, плач Стану я, гляну я —ск...
Ой не крийся природо
Ой не крийся, природо, не крийся,що ти в тузі за літом, у тузі У туманах ти сниш… А чогось так сичірозридалися в лузі Твої коси від смутку, від сумувкрила прозолоть, ой ще й кривава Певно, й серце твоє взолотила печаль,що така ти ла...
Закучерявилися хмари
Закучерявилися хмари Лягла в глибинь О милий друже, — знов недуже О милий брате, — розіп’яте