2 min read
Слушать

Пан і Іван у дорозі

Ізійшлися пан з Іваном,

По світі

Разом їдять, розмовляють.

Разом і

На кождому через

Висить по

Лиш пан таки у чемерці,

Іван — у

Ідуть вони дорогою,

Стали ночувати,

Аж пан собі

Хлопа

Та й говорить до

Знаєш, що,

Іване?

Годилося б

То що ж?

Їжмо,

Але знаєш, що,

Іване?

Починаймо з твої!

Як твоя буде порожня,

То тогді до

Добре, пане!» — Іван каже,

Зняв свою торбину,

На травиці

Постелив

Попоїли таки добре;

Комара

Рано встали, до

Торбину кінчили.

Прийшов вечір.

Знов у

Стали ночувати.

Вже панові оце б

Треба починати.

Але пан собі ні

На землі лягає,

Кладе торбу під голови,

Хлопа

Що би ти робив,

Пан зачав

Якби тобі

Таке поле

А що ж, пане, я орав би,

Хлібом засівав

Та ходив [би] до Адесу,

Сіль і гроші мав

А що я — не так зробив би,

Пан почав

Я б казав би на сім

Місто

Там би в мене стояв палац,

Там підряд крамниці,

Там перекупки з булками,

А тут дві

Отогді приходь,

Іване,

В мене

Ет, спасибі, — Іван каже,

Лучче будем

Незабаром коло

Став Іван хропіти,

Незабаром коло

Став і пан

Тілько що пан заснув добре,

Іван

Та до панської

Як сам

То і курку, і печеню,

І кавалок кишки

Все, що було у торбині,

Стеребив до кришки.

Пробудився пан раненько.

Пропаща година!

Хоче їсти, сіромаха,

Та пуста

Розбуджує він

Та й його питає.

А Іван стиснув

Та й

А що ж, пане, таж ви

Місто будували:

Тут стояло дві різниці,

Там булки стояли!..

А по місті, звісне діло,

Собаки ходили!..

То вони ж то вашу торбу,

Певне,

Посвистав пан по торбині,

Нічого

Вставай, — каже, — вже,

Іване!

Підем

Пішли вони, ідуть степом,

Тяженько

Аж насилу перед

До села прибились.

Ідуть вони в коловорот,

Аж блукає

Іван гуску — та в торбину

Є вже і закуска!..

Бракувало тілько

Але вони

До пустої

Прийшли собі, відпочили,

Гуску

Спорядили, як годиться,

У піч

Аж пан знову

Хлопа

Та й говорить:

Що ж,

Іване!

Ми лягаймо спати!

Та кому із нас

Кращая закуска,

То вже ціла тому

Достанеться

Та як спати, то і

Нічого

Постелив Іван

Та й лягає

Серед-ночі захропів пан,

Іван пробудився,

Із’їв собі цілу

Та й знов положився.

Рано будить пан

Та давай казати,

Як то бог його до

Просив балувати,

Та якії там

Йому подавали,

Та як його всі

Їсти

Ані слова! — Іван

Ваша правда, пане!

Я сам бачив, як ви

Якісь

Та дивлюсь, що не голодні,

Маєте закуску,

Та й сів собі коло

Та й стеребив

Чи ж то правда? — пан питає,

Всю із’їв,

Та аби я так здоров був,

Як всю із’їв,

Димом здимів пан голодний,

А Іван озвався:

Хтів когось пан

Та й сам ошукався!..»

0
0
480
Give Award

Руданський Степан

Стихи Руданського Степана. (25 декабря 1833 [6 января 1834] — 21 апреля [3 мая] 1873) — российский и украинский поэт, переводчик и драматург, ав…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+