Ще один протест

До двадцяти бунтуєму завзято,

Шукаєм правди, кленемо

І віримо, що нашому

Належить всяку нечисть спопеляти.

Тоді ми все бажаємо змінити,

В житті своє покликання знайти.

Яка хороша й нерозумна ти,

Наївна, мила юність неумита!

Та пройдуть дні, гарячі й безнадійні,

І ми стаєм холодні та спокійні,

Такі собі чиновнички черстві.

Уже в душі нема святого болю,

І розум наш не рветься вже на волю

Ми раді тим, що ситі і живі.автор:

Василь Симоненко