1 min read
Слушать(AI)Баба Онися
У баби Онисі було три сини.
У баби Онисі синів нема.
На кожній її волосиніморозом тріщить зима.
Я горя на світі застав багато.
Страшнішого ж горя нема,ніж те, коли старість матив домівці стрічає сама.
Немає такої біди і муки,ніж сумно з-під сивих брівдивитись щодня, як внукиростуть без своїх батьків.
За те, що ми в космос знялися,що нині здорові й живі,я пам’ятник бабі Онисівоздвиг би на площі в Москві.
Щоб знали майбутні предтечів щасливій і гордій добі:їх горе на утлії
Онися взяла собі.
Щоб подвиг її над землеюу бронзі дзвенів віки,щоб всі, ідучи повз неї,знімали в пошані шапки.
Василь Симоненко
Васи́ль Андре́евич Симоне́нко (укр. Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко; 1935—1963) — украинский советский поэт и журналист, один из представителей п
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Дід умер
От і все Поховали старезного діда,закопали навіки у землю святу Він тепер вже не встанеі ранком не підеіз косою під гору круту І не стане мантачкою тишу будити,задивлятися в небо, як гаснуть зірки
Ошукана могила
Отут, де сумно опустили Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє Він за неправду у бою поліг
Герострат
Нащо мене засуджено до страти Нікчемні люди, ваш нікчемний Не обезглавив слави Герострата Я єсьм живий, і я творю свій труд
Ще один протест
До двадцяти бунтуєму завзято, Шукаєм правди, кленемо І віримо, що нашому Належить всяку нечисть спопеляти