У баби Онисі було три сини.
У баби Онисі синів нема.
На кожній її волосиніморозом тріщить зима.
Я горя на світі застав багато.
Страшнішого ж горя нема,ніж те, коли старість матив домівці стрічає сама.
Немає такої біди і муки,ніж сумно з-під сивих брівдивитись щодня, як внукиростуть без своїх батьків.
За те, що ми в космос знялися,що нині здорові й живі,я пам’ятник бабі Онисівоздвиг би на площі в Москві.
Щоб знали майбутні предтечів щасливій і гордій добі:їх горе на утлії
Онися взяла собі.
Щоб подвиг її над землеюу бронзі дзвенів віки,щоб всі, ідучи повз неї,знімали в пошані шапки.
