Ворони та голуби
Як можна пояснити ці
Природи чи суспільної доби:
Ще до схід сонця у мордовськім
З’являються ворони й голуби?
Ворон — мільйон, а голубів — десятки.
Вони у небо здіймуться ривком
І опромінені рухливі
Повідомляють: сонце за ліском.
Летять на тлі ранкової
Понад берези, вишки, сіножать.
І хочеться гукнути:
Боже правий!
Це ж душі тих, що у землі лежать.
А в небі те, що бачимо за дротом:
На сотню поліцаїв — кілька нас.
Смердить повітря над беззубим
Від матюків
То крук його потряс.
Це гайвороння вішало, вбивало.
І грабувало мертвих.
А
Мов правооборонцям мук
Суддя нас разом поза дріт запер.
Законом стало хиже беззаконня,
Бо ті, що судять,
І самі
Колючий дріт обсіло
На плечі нам сідають голуби.
Руденко Микола
Other author posts
Біла сторінка
Біла сторінка — віконце в душу, Через яке заглядає небо Що я сьогодні повідати мушу, Щоб не втрачати право на тебе
Пророк
То ніч над нами чи істота чорна На це ніхто б відповісти не зміг І крутиться Земля, неначе жорна, І зорі перемелює на сніг
Трохи про надчуттєве
Людські чуття — дозорці півзаснулі, Пташки з чавунним пір’ям на крилі Відомо: люди в біополі Кулі
Скінчилось літо
Скінчилось літо Шелестять Холодні — без веселок та без гроз, А завтра на стави і на