2 min read
Слушать

Хліб тридцять третього

Жила Вкраїна.

Плакала, стогнала.

Проте я твердо свідчити берусь:

За всі віки безхліб’ям не

Нікого в землю

Русь.

Від тих часів, коли з’явилось рало,

Голодних мук не відало село.

Хай неврожай — та люди не вмирали:

З двадцятим віком лихо це прийшло.

Ми ледь живі верталися зі школи

Де кропиви іще з десяток діб.

Хоч шахтарі не мерли, та

Я не забуду той нелюдський хліб.

Ні з’їсти, ні відмовитись не владний,

Я знав: з корою товчене

Він повернувсь до мене в

Той хліб, що вельми схожий на багно.

Але чи думав я посеред бою,

Коли з махрою чорні крихти гріб:

Десь років через сорок із

Я знов зустрінуся, блокадний хліб?..

Ні, люди, я розказую не байку

Це наша несьогоднішня біда:

Серед лісів мордовських маю пайку,

З якої тридцять третій прогляда.

Вона, мов глина, облипає руки

Те ж саме лихо, що й давно

Молюсь тихенько, щоб мої

До гливтяків таких не дожились.

0
0
16
Give Award

Руденко Микола

Стихи Руденко Миколы. (1920—2004) — украинский писатель, поэт и редактор, правозащитник, руководитель и один из основателей Украинской Хельсинкс…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Телефонная будка
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+