1 min read
Слушать(AI)Я руцi що била — не пробачу
* *
Я руцi, що била, — не пробачу
Не для мене переможний бич !
Знай одно: не каюсь я, не плачу,
Нi зiтхань не маю, нi злоби.
Тiльки все у гордiсть замiнила,
Що тобою дихало й цвiло,
А її тверда й холодна
Придушила тепле джерело.
Але нaвiть за твою
Стрiл затрутих я тобi не шлю,
Бо не вмiю замiнять в отрутуВiдгорiле соняшне — “люблю”.* * *
Теліга Олена
Еле́на Ива́новна Телига (Елена Шовгенова; 21 июля 1906—1942) — украинская поэтесса и литературный критик, член Организации украинских националис
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ніч була розбурхана та тьмяна
Ніч була розбурхана та тьмяна, Вітер грав і рвав пом’яті струни, Я пила самітньо аж до Темну розпач — найгіркіший трунок
Чоловікові
Не цвітуть на вікні герані Сонний символ спокійних буднів Ми весь час стоїмо на Невідомих шляхів майбутніх
Неповторне свято
Гарячий день — і враз достигне жито, І доп’яніють обважнілі грона Він ще незнаний, ще непережитий, Єдиний день — мого життя корона
Літо
Топчуть ноги радісно і Сонні трави на вузькій межі В день такий віддатись поцілункам В день такий цілим надхненням жить