У спадок
Все минає – ночі і світанки,
Та життя не випити до дна
Залишаються нащадкам знаки,
Наче карби, наші письмена
Читать дальше
Все минає – ночі і світанки,
Та життя не випити до дна
Залишаються нащадкам знаки,
Наче карби, наші письмена
Непідкуплена і непродана,
Як і совість
А
Учитель мій – Самійлович
Чорнобривців насадила
У моїм світанковім краю,
Та й навчила веснянки
Про квітучу надію свою
Дітей заждалась тиха мати,
На жаль, немає і листа…– Нема часу, щоб написати,
Шепочуть мамині вуста
Не раз вона їх виглядала,