1 min read
Слушать(AI)Святий музей
Двісті літ стояла церква та й музеєм стала,
Щоб публіка по квиточках її оглядала.
Зайшла баба до музею, цілує ікони,
Відважує на всі боки низенькі поклони.
Біля виходу картину вгледіла
Й давай на ній цілувати бородиту пику.
А ізбоку хтось промовив:— Це вже бабі
Кого ж то ви цілуєте?
То ж Распутін Гришка.
Баба швидко повернулась, глянула лукаво:— А ти мені не указуй, бо я маю право.
Тепер уже таке врем’я свободне настало,
Що цілує хто де хоче і кого попало.
Павло Глазовий
Стихи Павло Глазовия. (30 августа 1922 — 29 октября 2004) — советский и украинский поэт-юморист и сатирик. Автор стихов: Невинна душа, Слонячий
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Темнота!
Після лекції Кіндрат запитав Мартина:— Що таке дегенерат Риба чи рослина — Темнота — сказав Мартин і махнув рукою
Запрошення
— В мене завтра новосілля Приходь, як до брата Будівельна, 48, квартира сто п’ята Я дзвінка ще не поставив, так ти сигналь стуком
Чудний школяр
Двох онуків дід Посадив на Та й розказує казки Слухають онуки
Не проведеш Микиту!
Жили собі, поживали Улита й Микита Росла у них гарнесенька доня Маргарита Раз Микита і Улита з дуру І до суду розлучатись разом подалися