колись - Популярные cтихи, рассказы и фанфики

Ми вкупочці колись росли ,
Маленькими собі любились,
А матері на нас
Та говорили, що

Така, як ти, колись
На Іордані
І воплотила,
Святеє слово над землею

Дорікає дід онуці: — Дивні нині діти
Вже дівчата розучились навіть червоніти
А колись були, голубко, дуже соромливі
Скажеш слово: червоніли, як той мак на ниві

Пишно займались багрянії
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному
Пісні голосні;

Колись дурною
Я думав:
Горенько зо мною
Як доведеться в світі жить

І ти колись боролась, мов Ізраїль,
Україно моя
Сам бог поставивсупроти тебе силу невблаганнусліпої долі
Оточив тебенародами, що, мов леви в пустині,рикали, прагнучи твоєї крові,послав на тебе тьму таку, що в нійбрати братів не пізна...