З дитячих
Між білим небом та землеюгіллям назубився гайок,і сніговою течієюприбило висохлий листок
Упростяж глянув:
Лиш проступили реп’яхи,так, мов родзинки ті на тілі,сирітним нагадом сухим,що часу колесо великедробило оберт ще один
Жовтільниця цвіте попід старим парканом,за ним — замшілий дім
Він має повно літ
Мов крапля, у вікні цвіте прегречна панна,вона перебира губами бузу цвіт
В приземистій вербі є потайне дуплиння,у ньому білий лист, змережений слізьми,б...
Добридень наш — гіркаво-запахущий,осотом і щирицею пропаx
Куріє порох
Недалечко — шлях
Зобіч од нього — сизі райські кущі