1
Цей янгол протятийз крижиною в боцісвій біль вимивав золотому потоці,і шпиль, що завершував царське стремління,поглиблював янгольську муку й боління
О місто в намисті містків і бруківки,золочене скрізь по хрестах та верхівках,а сподом ...
Цей дождь за вікном,
І він же на обличчі..
Заснув тихим сном,
Тебе він не покличе.
Так сумно йому,
Цей біль — як алкоголь агоній,як вимерзлий до хрусту жаль
Передруковуйте прокльониі переписуйте печаль
Давно забуто, що є — жити,
I що є — світ, і що є — ти
1
Запевненням, хмільною спіллюлунає сюркіт від стерні —яке безмежжя для дозвілля,які медоточиві дні
Що навіть долі не картаю,не нарікаю, а живупопід парканом коло «раю»,в соснову шпарку зазираю,вже бачу осінь,
Колеса куряви нагорнут...
в перекладі Марти ТарнавськоїKazimiera
Taki sam kraj (Taki sam prawie
Майже цей самий край,і міст подібний, і гай,могили, бур’ян, трава,і церква — хіба що нова
Та ось на могилах хрестине — похилені, не — криві,— чужі
Зріднився, зодностайнивсь,
І поштовхи відчув земні у тілі
Підносивсь дух, а тіло бгалось вниз,і прибувало світло
Цвітінням стать, білінням