1 min read
Слушать(AI)По цей бік осені
1.
Запевненням, хмільною спіллюлунає сюркіт від стерні —яке безмежжя для дозвілля,які медоточиві дні!
Що навіть долі не картаю,не нарікаю, а живупопід парканом коло «раю»,в соснову шпарку зазираю,вже бачу осінь,
Колеса куряви нагорнуть,роса остудить, дощ приб’є.
Які по цей бік ночі чорні,по цей бік — лишенько моє!
По цей бік в мене ані даху,ані вікна, ані дверей,за пазухою лиш комахата сплюснуте гніздо старе.
А що ж по той бік за парканом:земля згорбатіла,
Там, наче масло, свічка таневід глухоти, від сумоти…2.
Тільки погляд мій ниткою димув шпарку протяг витягує геть.
І таке там безмежжя незриме,що ще глибше вкорінюєш твердь.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
1 По дорозі до Петропавловської фортеці
1 По дорозі до Петропавловської Цей янгол двокрилийна палі фортецікружляє за вітром,ніяк не зірветься,а шпиль, що завершував царське стремління,поглиблює янгольську муку й боління О місто, в намисті містків і бруківки,золочене скріз...
З далеких літ дитячих
Жовтільниця цвіте попід старим парканом,за ним — замшілий дім Він має повно літ Мов крапля, у вікні цвіте прегречна панна,вона перебира губами бузу цвіт В приземистій вербі є потайне дуплиння,у ньому білий лист, змережений слізьми,б...
Передвесняне
Сирітство простору,в якому ворон кряче,ділилось гостримикрильми навпіл, неначевід того додавалося теплаусій землі, де сутінь залягла,змаливши все,розмивши обрис лісу,сховавши всіх за снігову завісу,що тільки й чуть, як кличе птах небеснийсвою луну...
Братові Дмитрові якого я знаю з розповідей
Брате, холодом бузковим змальовано шибки,і щебечуть загадково красномовні ластівки Нині пустка спить у хаті, розметавшись на всю шир,засвітивши блямкуватий під бантиною «пухир» І рука не пам’ятає ані клямок, ні дверей —тільки попіл відго...
