світло - Popular Poems and stories from category

Чого ти, дурню, розглядаєш небо?
Шукаєш світла там? Так це даремно.
Завжди в собі шукати світло треба.
В собі нема — нема й ніде, напевно.

Світло розбилось на скалки і в кришталевому смерку безладдяледве в очах палахкоче смуток вечірнім багаттямварево чорних сузір’їв ллє порожнеча венована керамічні обличчя ворога і
Відлюдкувате каміння викресливши з небокраюз прихистку хмар пур...

Промкнулося світло і впало на світле — ясне,а зверху осоння яріло зелене;зітхання злетіло, засвічене днем,немовби душа відлетіла від мене
Цей день промине… По рожевих снігаххуртована сутінь відхлине,і скупо зав’яжеться в синіх очахпрозорим пр...

Я повів почув, мой незримий хтось рухавсь,та жоден листок на кущі не хитався
Судомою зору і дзеркалом слухукогось видивляв, та ніхто не являвся
Чи промінь пройшов, бо побільшало світла,тепла прибуло, зароїлася радість;чи сіллю осіла вся ...

Де правда — Бог чи той живий потік,
Який засіяв землю чудесами
Тобі належить витратити вік,
Щоб мовити просвітлено: те ж саме