Перепілка в житі — радість
Перепілка в житі — радість
В пшеницях волошки — смуток
Ворон з ріль — печаль
Гей, ти, коню, вибий іскру
Перепілка в житі — радість
В пшеницях волошки — смуток
Ворон з ріль — печаль
Гей, ти, коню, вибий іскру
Світле небо завіяло очі мені сонячним сяєвом;птичі гомони міста, чому ви за мною вганяєте
Я ж по вулицях крочу, що врізались в глиняні гори,де підсаджує вище стремління своє завершений поверх
Кожна посмішка сонця йде в парі з мотивом лег...
Завершуйте радість у чистому слові любовій дозрілому трунку,не обертайте на камінь ні слова, ні думку:жити ж бо нам нароковано спільнодалеко-предальньо
Зими снігами зведуться і весни клечальні;свіжа вода, що зросте понад вінця високі,змиє чол...
Ой, не знаю, що то за причина
Переходжу обережно вулицю,
І весь час до мене радість тулиться,
Як безжурний вітрогон-xлопчина