Перепілка в житі — радість
Перепілка в житі — радість.
В пшеницях волошки — смуток.
Ворон з ріль — печаль.
Гей, ти, коню, вибий іскру!
Вибий іскру!
Кинь утому!
На звороті, на крутому,
Нам не личить жаль.
Погоріла синь — на грози.
Посмутніла даль — на сльози.
Миготить — на кров.
Друже, друже!
Геть з журбою!
Народились ми для бою.
Нам іти разом з
Прирекла л ю б о в.
Млою ворог? — В б л и с к а в и ц ю!
Хто суддею? — В грізну к р и ц ю!
Щоб на світ благословиться,
Став наш день і час.
По боях і
Встане день в яснім цвітінні.
І прийдешні
Пригадають нас.
Перепілка в житі — ніжність.
В пшеницях волошки — д у м а.
Мак червоний — кров.
Друже, друже!
Геть з журбою!
Народились ми для бою.
Нам іти разом з
Прирекла любов.1926 р.
Батурин
Багряний Іван
Other author posts
Розділ сьомий
Багато літ —аж двадцять п’ять Плотили ми ясак, І п’ятирічок, як проклять, Творили “чудеса”
Вандея
Лю То не сонце затріпало І упало в пісок Гей, і правду сказати несила мі,
Гуляй-Поле
Лежить Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах,
Розділ п’ятий
Привіт, привіт, привіт, привіт, Товаришу і брате Та й лавреатові привіт Привіт, лауреате