1 min read
Слушать

Радість

Світле небо завіяло очі мені сонячним сяєвом;птичі гомони міста, чому ви за мною вганяєте?

Я ж по вулицях крочу, що врізались в глиняні гори,де підсаджує вище стремління своє завершений поверх.

Кожна посмішка сонця йде в парі з мотивом легеньким,а в грудях гойдається вірш на золочених дзеньках.

Юні пахощі губи мені омивають.

Звідки радість оця — дерева не питають.

На зелених сорочках у них розлилася роса-медвяниця,чітко риму витьохкує серце — сполохана птиця.

Збронзовілі леви і Лаври старезної банінаслуховують — лине ранкове співання.

Кран прислухавсь — на ньому присіла золочена птицяі завмерла — стріли не схитне кранівниця.

І несуть по пташині в руках перехожі —ранок нинішній всіх заворожить.***

0
0
191
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Цветок поражения
Любовь как сон
Зеркальное отражение
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+