·
2 мин
Слушать

Я не тебе люблю о ні

Я не тебе люблю, о ні,

Моя хистка лілеє,

Не оченька твої ясні,

Не личенько блідеє.

Не голос твій, що, мов дзвінок,

Мою бентежить душу,

І не твій хід, що кождий

Відчути серцем мушу.

Не ті уста, з котрих вже

Не вчую слова ласки,

Не вид, в котрім душа

Виднієсь вся без маски.

Не стать твою, не скромний стрій,

Котрим вона вповита,

Не гармонійний вигляд твій,

Мов пісня сумовита.

Я не тебе люблю, о ні,

Люблю я власну мрію,

Що там у серденьку на

Відмалечку лелію.

Все, що дало мені життя,

В красу перетопляв я,

І всю красу, весь жар

На неї перелляв я.

Вона мій спів, вона мій хліб!

Душа моя – аж дивно

До неї, наче той поліп,

Приссалась невідривно.

Усіми нервами

Мій дух до неї, мила,

І тут вона – аж страх! аж страх!

Твій вид мені явила.

Неначе блискавка ярка,

Що зразу сліпить очі,

Що враз і тішить, і ляка,

Ніч робить з дня, день з ночі,

Отак для мене був твій

І розкішшю й ударом;

Я чув: тут смерть моя сидить,

Краси вповита чаром.

Я чув, і з жаху весь тремтів,

І розкішшю впивався;

Від тебе геть тікать хотів,

Круг тебе все снувався.

Мов той Іксіон,

У колесо-катушку,

Так рік за роком мучусь я,

І біль мою жре душу.

І дармо ліку я

На сю свою хоробу;

Кого зрадливий сфінкс піймав,

Не пустить аж до гробу.

Ні, не тебе я так люблю,

Люблю я власну мрію!

За неї смерть собі зроблю,

Від неї одурію.

0
0
84
Подарок

Іван Франко

Стихи Івана Франко. (27 августа 1856 — 28 мая 1916) — украинский писатель, поэт, учёный, публицист и деятель революционного социалистического дв…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.