На суді


Судіть мене, судді мої,

Без милості фальшивої!

Не надійтесь, що верну

З дороги «нечестивої»,

Не надійтесь, що

Пред вами смирно схилю я,

Що в добрість вашу

Буду одну хоч хвилю я.

Судіть мене без боязні

Таж сильні ви, то знаєте!

Судіть без встиду, таж ви

На прив’язі тримаєте;

Судіть, як каже право вам,

Судіть остріше, тяжче ще

Таж ви і право – то

В одній машині колісце.

Одно лишень, прошу я вас,

Скажіть виразно й сміло ви:

Яка вина моя і тих,

Що враз зо мною йдуть і йшли?

Скажіть виразно:

Люди ті

Се зрадники!

Вони

Перетворить, перевернуть,

Звалити наш суспільний

Та й ще скажіть, за що

Перетворити лад цілий?

За те, що паном в нім багач,

А гнесь слугою люд німий,

За те, що чесна праця в

Придавлена, понижена,

Хоч весь той ваш суспільний

Піддержує й живить вона.

За те, що дармоїдство

З робучих рук ссе кров і піт;

За те, що тут з катедр,

Ллєсь темнота, не ясний світ;

За те, що ллєсь мільйонів

По прихоті панів, царів;

За те, що люди людям

Кати, боги, раби гірш псів.

А ще скажіте, як сей

Перевернути хочем ми.

Не зброєю, не

Огню, заліза і війни,

А правдою, і працею,

Й наукою.

А як

Кривава понадобиться

Не наша буде в тім вина.

Та ще скажіть, що ви й

Не відмовляєте нам то,

Що правду ми говоримо,

Що прямо, чесно ми

За правдою.

Все те скажіть,

Судді мої, по щирості,

Тоді в ім’я сього

Судіть мене без милості!30 апреля 1880

Вы можете поставить посту от 1 до 50 лайков!
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий

Мы используем cookies, чтобы вам было проще и удобнее пользоваться нашим сервисом. Узнать больше.