Мошкова пісня

Колись Мошко

У нашу дівчину.

То, бувало, все

В лихую

Світить місяць, світить,

І сонця не

Він не впаде з неба,

Бо добре держиться.

Ой там край

Голуби

Най собі літають,

Бо я їх не спійму.

Сів заєць на дубі,

Оріха

Бо він

Милої коханки.

Сів заєць на дубі,

А я коло дуба.

Як ти мені люба,

Сказати не можу!»