Став у церкві батько з сином.
Церкву вже кінчали:
Засклепили, побілили,
Олтар
Слава богу, — каже батько,
Спомоглися люди.
Лиш не знати, як то вона
Чи голосна буде?
Постій хіба, — каже, — сину,
Перед образами,
А я піду та для
Свисну за
Пішов свиснув разів кілька,
Назад
А що, сину, голосная?»
Хлопчину
Голосная!.. — хлопець каже,
Так і б’є
Ану ж, — каже, — піди свисни,
А тут я
Оце але! — каже хлопець.
Найшли що сказати !..
А чи ж я то який
У церкві свистати!»
